Ігровий світ неймовірно великий, з одними з найкрасивіших пейзажів, які коли-небудь створювалися в AAA-іграх. Востаннє мене так захоплював «Відьмак: Дикий Гін».

Основна історія епічна за масштабом, а побічного контенту настільки багато, що іноді здається, ніби неможливо впоратися з усім. При цьому більшість квестів і механік виконані якісно.

Кат-сцени створені чудово — одні з найкращих, які я коли-небудь бачив. А музика для мене взагалі є справжнім шедевром.

Ігровий процес суттєво відрізняється від геймплею Zero Dawn. Розробники, схоже, прагнули показати, що Елой — лише людина. Вона рідко може впоратися з ворогом одним пострілом. Замість цього гравцеві доводиться бігати й докладати зусиль: спершу збивати броню з машини, бити по слабких місцях, видаляти компоненти та пластини.

З’явився новий акцент на ближньому бою, який викликав у мене суперечливі відчуття. Особисто мене це не надто цікавить, але визнаю: якщо ви добре володієте цією механікою, вона може вам сподобатися.

Оновлення зброї та екіпіровки тепер потребує значно більше зусиль, ніж у Zero Dawn. Приготуйтеся витратити чимало часу на боротьбу з великими машинами, щоб максимально прокачати легендарний предмет. Але процес справді захоплює.

На моїй системі продуктивність гри була чудовою — навіть трохи несподівано. ПК-порт, з мого досвіду, працює без проблем, за винятком рідкісних випадків, пов’язаних із компіляцією шейдерів. Варто лише пам’ятати, що це величезна гра з високими вимогами до продуктивності, тому потрібне досить потужне обладнання.

Елой виглядає не зовсім так, як у Zero Dawn, але це пояснюється тим, що її обличчя стало більш деталізованим. Ніхто не намагався зробити її менш привабливою. На мою думку, вона й досі є дуже гарним персонажем відеоігор. Незважаючи на різні думки, вона залишається надзвичайно спортивною й не має жодної зайвої риси на обличчі.

P.S. Дуже шкода, що цей шедевр досі не має української локалізації, хоча б текстової.
А загалом — усім раджу пройти цю гру хоча б один раз.