Особисто мене почати знайомство з іграми серії замотивувала атмосфера коло них, як складних ігор, які можуть кинути виклик навичкам та реакції гравця. Але в DS: REMASTERED ви не знайдете ані чесної складності, ані особистого випробування, ані задоволення від процесу проходження.

Помирати ви, можливо, будете і не дуже багато, але левова частина цих смертей буде заслугою не ваших слабких здібностей, а розміщення та дизайну рядових противників, які купою вивалять на вас звідти, де їх секунду тому не було, або просто зустрінуть усією бандою на одному кв. метрі, що унеможливить бій з ними поодинці. Начебто велика кількість противників поряд повинна бути скомпенсована їх слабкістю, але вас може забити до смерті навіть один із них, бо, по-перше, кожен бомж має коло себе невидиму стіну шириною в декілька метрів, що завадить вийти з натовпу перекатом чи стрибком під час оточення, а на вузьких мостиках чи біля прірв може взагалі зіштовхнути вас униз при спробі зайти за спину або відійти з-під удару. По-друге, майже кожен моб, від малого до великого, має вражаючий пул суперздібностей, як-от можливість 1) бити крізь товсті стіни, 2) бити на відстань в декілька разів більшу та ширшу, ніж передбачає досяжність його зброї, 3) крутити 360 під час удару, щоб точно вас дістати, 4) стрибати на десяток метрів та робити це швидше, ніж гравець законтрить цей стрибок атакою, 5) збивати рівновагу своїм дрючком будь-кому, хто не носить важкі обладунки, 6) бити через моделі інших мобів, залишаючись на недосяжній відстані від атак гравця. Додаємо до останніх двох пунктів неадекватну швидкість та кількість атак у комбо, та насолоджуємося станлоком після найпершого ж отриманого удару, бо ви маєте лише пів секунди перерви між атаками одного противника, під час якої можна відскочити від наступних його ударів, але другий, третій та інші моби поряд з власними таймінгами залюбки заповнять це вікно. Згодом ви зрозумієте, що найефективніша стратегія на всю гру - це розпалити багаття до 20-и банок, закинути якнайбільше душ у здоров'я, надягти найважчі обладунки, відключити мозок та розмінюватись з кожним мобом, бо перемога "чесним" способом у сутичках "5 на одного" займає відчутно більше часу.

Насолоджуватись цією мазнею ви будете на однотипних болотно-зелених та сіро-коричневих локаціях, які різняться тільки тим, що вони або розтягнуті однаковими текстурами та порожні, або вузькі та з ворогами на кожному метрі. Типу.. з усієї гри запам'яталась лише церква в Анор Лондо, бо вона єдина красива та пророблена в деталях, про інші локації годі й казати. З геймплейної ж точки зору майже кожна локація - це величезна порожнина, серед якої гравцю потрібно відшукати дірку метр на метр, яка виведе в нову частину локації, де вам потрібно буде зробити все те ж саме.

Але проходження крізь неприємні локації із зачисткою кількох десятків крипів на шляху, напевне, винагородить гравця видовищною битвою з босом? Звісно ж ні, мої солоденькі. Так, мабуть ви не вб'єте деяких босів з першої спроби, але це лише тому, що багаття від їх арени розташоване за пів локації, під час подорожі крізь яку ви витратите майже весь естус, після чого будете повинні ідеально ухилятись від атак боса без можливості лікуватись. Можна також читати гайди та цілеспрямовано шукати секретні багаття поближче, тоді десь на 1/3 боссів можна зекономити час, але гайди, як на мене, руйнують відчуття занурення у гру та протипоказані під час першого проходження. Але навіть багаття біля арен вас не врятують, бо більшість босів має модель розміром з багатоповерхівку, та бачити ви будете лише нижню її частину, тоді як атакувати вас будуть верхньою, тож деякі атаки ви просто не побачите, а вам потрібно ловити влучні моменти для блокування чи удару. Звісно є автофокус, але з ним ви можете взагалі втратити зір, бо камера опиниться десь в текстурах, що може стати фатальним. Про перекати взагалі забудьте, перший Дарк створений лише для гри через здоров'я/cилу з важкими обладунками, на інше у вас не вистачить ані душ для підвищення, ані титаніту для покращення спорядження. Повертаючись до босів - в них є ще одна весела річ, а саме відсутність адекватної механіки бою з гравцем за спиною, тому вони просто будуть крутити 360 коло себе зі швидкістю світла, або відстрибувати на інший кінець арени, доки ви самі не зупинитесь, щоб активувати скрипт їх атаки. Втім, навіть така кривість не додає особливої "складності" та не заважає босам бути лише грушами, які потрібно відлупити для переходу до наступної частини сюжету...

...якого, звісно, теж нема. Тобто він є, але дізнаєтесь про нього ви тільки після прочитання вікі, бо предмети, які розкривають багато лорної інформації, сховані по таких пердях, що без гайдів ви вперше взагалі не дізнаєтесь їх місцезнаходження. Персонажі ж майже нічого не дадуть у цьому плані, бо вони, по-перше, лише ляльки без власного характеру, кожен з яких такий типу "йди в локація_нейм та зроби ось це, якщо хочеш пройти далі". По-друге, вони мають ще й особисті сюжетки, які найлегше скіпаються, для чого достатньо лише один раз з ними не поговорити, або поговорити "не так". Стосовно проходження самої гри - Гвін однозначно лайк, один з найбільш видовищних та напружених боїв першої частини, але фінал настільки ж нудний, наскільки крутим є цей дід. Гріх порівнювати різні частини Дарків між собою, але типу.. альтернативний фінал другої частини - це дійсно той фінал, яким він має бути. Тебе протягом гри веде два оповідача, яких дуже важко пропустити. Вони поступово розкривають тобі не всю, але найважливішу сюжетну інформацію, яка надає сенс твоїм діям. Катсцена взагалі бомба, влучно підібраний саундтрек та закадровий голос, але найважливіше - гравець має цілісну картину того, які події трапились у світі та призвели до цього фіналу, що гравець намагався зробити протягом гри, та чому він зробив саме такий вибір. Сюжет DS: REMASTERED навіть близько не має такої цілісності оповідання, як і, власне, ви не будете мати будь-якого інтересу до нього.

Який висновок? Насправді дуже простий. Dark Souls: REMASTERED - нудна та душна гра, увага до якої, вважаю, тримається лише на ностальгії та статусі першопрохідника серії. Замість задоволення від того, що ви за допомогою свого скіла перемогли сильного боса, буде лише п'ять хвилин гри по схемі блок-удар-блок під якусь колискову замість бадьорого треку, що нудніше навіть за зачитку локацій. Замість сюжету, який буде тримати інтригу увесь час, ви звалите з клітки, вдарите у дзвони, відмудохаєте діда та запалите чи не запалите багаття, і не зрозумієте навіщо. Замість жаги пилососити кожний сантиметр локації, ви хочете якнайшвидше пробігти гру та забути про неї. Замість "кодексу честі", який є типу фішкою Дарків, ви отримаєте маминих нагібаторів, які зустрічають вас у топовому спорядженні на початкових локаціях, б'ють у спину під час жестів, п'ють естус по 3-4 банки за раз, та без шансів вбивають. Взагалі негативного про гру можна розповісти ще багато, але ну куди вже більше пост писати. Тож підсумуємо, якщо ви не залежні від отримання всіх досягнень, то я би не рекомендував проходити перший Дарк на 100%, але в якості ознайомлення з "батьком" серії чисто сюжетку пробігти - чому би й ні.

[h2][b]Dark Souls не складна гра, вона просто душна[/b][/h2] Особисто мене почати знайомство з іграми серії замотивувала атмосфера коло них, як складних ігор, які можуть кинути виклик навичкам та реакції гравця. Але в DS: REMASTERED ви не знайдете ані чесної складності, ані особистого випробування, ані задоволення від процесу проходження. Помирати ви, можливо, будете і не дуже багато, але левова частина цих смертей буде заслугою не ваших слабких здібностей, а розміщення та дизайну рядових противників, які купою вивалять на вас звідти, де їх секунду тому не було, або просто зустрінуть усією бандою на одному кв. метрі, що унеможливить бій з ними поодинці. Начебто велика кількість противників поряд повинна бути скомпенсована їх слабкістю, але вас може забити до смерті навіть один із них, бо, по-перше, кожен бомж має коло себе невидиму стіну шириною в декілька метрів, що завадить вийти з натовпу перекатом чи стрибком під час оточення, а на вузьких мостиках чи біля прірв може взагалі зіштовхнути вас униз при спробі зайти за спину або відійти з-під удару. По-друге, майже кожен моб, від малого до великого, має вражаючий пул суперздібностей, як-от можливість [b]1)[/b] бити крізь товсті стіни, [b]2)[/b] бити на відстань в декілька разів більшу та ширшу, ніж передбачає досяжність його зброї, [b]3)[/b] крутити 360 під час удару, щоб точно вас дістати, [b]4)[/b] стрибати на десяток метрів та робити це швидше, ніж гравець законтрить цей стрибок атакою, [b]5)[/b] збивати рівновагу своїм дрючком будь-кому, хто не носить важкі обладунки, [b]6)[/b] бити через моделі інших мобів, залишаючись на недосяжній відстані від атак гравця. Додаємо до останніх двох пунктів неадекватну швидкість та кількість атак у комбо, та насолоджуємося станлоком після найпершого ж отриманого удару, бо ви маєте лише пів секунди перерви між атаками одного противника, під час якої можна відскочити від наступних його ударів, але другий, третій та інші моби поряд з власними таймінгами залюбки заповнять це вікно. Згодом ви зрозумієте, що найефективніша стратегія на всю гру - це розпалити багаття до 20-и банок, закинути якнайбільше душ у здоров'я, надягти найважчі обладунки, відключити мозок та розмінюватись з кожним мобом, бо перемога "чесним" способом у сутичках "5 на одного" займає відчутно більше часу. Насолоджуватись цією мазнею ви будете на однотипних болотно-зелених та сіро-коричневих локаціях, які різняться тільки тим, що вони або розтягнуті однаковими текстурами та порожні, або вузькі та з ворогами на кожному метрі. Типу.. з усієї гри запам'яталась лише церква в Анор Лондо, бо вона єдина красива та пророблена в деталях, про інші локації годі й казати. З геймплейної ж точки зору майже кожна локація - це величезна порожнина, серед якої гравцю потрібно відшукати дірку метр на метр, яка виведе в нову частину локації, де вам потрібно буде зробити все те ж саме. Але проходження крізь неприємні локації із зачисткою кількох десятків крипів на шляху, напевне, винагородить гравця видовищною битвою з босом? Звісно ж ні, мої солоденькі. Так, мабуть ви не вб'єте деяких босів з першої спроби, але це лише тому, що багаття від їх арени розташоване за пів локації, під час подорожі крізь яку ви витратите майже весь естус, після чого будете повинні ідеально ухилятись від атак боса без можливості лікуватись. Можна також читати гайди та цілеспрямовано шукати секретні багаття поближче, тоді десь на 1/3 боссів можна зекономити час, але гайди, як на мене, руйнують відчуття занурення у гру та протипоказані під час першого проходження. Але навіть багаття біля арен вас не врятують, бо більшість босів має модель розміром з багатоповерхівку, та бачити ви будете лише нижню її частину, тоді як атакувати вас будуть верхньою, тож деякі атаки ви просто не побачите, а вам потрібно ловити влучні моменти для блокування чи удару. Звісно є автофокус, але з ним ви можете взагалі втратити зір, бо камера опиниться десь в текстурах, що може стати фатальним. Про перекати взагалі забудьте, перший Дарк створений лише для гри через здоров'я/cилу з важкими обладунками, на інше у вас не вистачить ані душ для підвищення, ані титаніту для покращення спорядження. Повертаючись до босів - в них є ще одна весела річ, а саме відсутність адекватної механіки бою з гравцем за спиною, тому вони просто будуть крутити 360 коло себе зі швидкістю світла, або відстрибувати на інший кінець арени, доки ви самі не зупинитесь, щоб активувати скрипт їх атаки. Втім, навіть така кривість не додає особливої "складності" та не заважає босам бути лише грушами, які потрібно відлупити для переходу до наступної частини сюжету... ...якого, звісно, теж нема. Тобто він є, але дізнаєтесь про нього ви тільки після прочитання вікі, бо предмети, які розкривають багато лорної інформації, сховані по таких пердях, що без гайдів ви вперше взагалі не дізнаєтесь їх місцезнаходження. Персонажі ж майже нічого не дадуть у цьому плані, бо вони, по-перше, лише ляльки без власного характеру, кожен з яких такий типу "йди в локація_нейм та зроби ось це, якщо хочеш пройти далі". По-друге, вони мають ще й особисті сюжетки, які найлегше скіпаються, для чого достатньо лише один раз з ними не поговорити, або поговорити "не так". Стосовно проходження самої гри - Гвін однозначно лайк, один з найбільш видовищних та напружених боїв першої частини, але фінал настільки ж нудний, наскільки крутим є цей дід. Гріх порівнювати різні частини Дарків між собою, але типу.. альтернативний фінал другої частини - це дійсно той фінал, яким він має бути. Тебе протягом гри веде два оповідача, яких дуже важко пропустити. Вони поступово розкривають тобі не всю, але найважливішу сюжетну інформацію, яка надає сенс твоїм діям. Катсцена взагалі бомба, влучно підібраний саундтрек та закадровий голос, але найважливіше - гравець має цілісну картину того, які події трапились у світі та призвели до цього фіналу, що гравець намагався зробити протягом гри, та чому він зробив саме такий вибір. Сюжет DS: REMASTERED навіть близько не має такої цілісності оповідання, як і, власне, ви не будете мати будь-якого інтересу до нього. Який висновок? Насправді дуже простий. Dark Souls: REMASTERED - нудна та душна гра, увага до якої, вважаю, тримається лише на ностальгії та статусі першопрохідника серії. Замість задоволення від того, що ви за допомогою свого скіла перемогли сильного боса, буде лише п'ять хвилин гри по схемі блок-удар-блок під якусь колискову замість бадьорого треку, що нудніше навіть за зачитку локацій. Замість сюжету, який буде тримати інтригу увесь час, ви [spoiler]звалите з клітки, вдарите у дзвони, відмудохаєте діда та запалите чи не запалите багаття[/spoiler], і не зрозумієте навіщо. Замість жаги пилососити кожний сантиметр локації, ви хочете якнайшвидше пробігти гру та забути про неї. Замість "кодексу честі", який є типу фішкою Дарків, ви отримаєте маминих нагібаторів, які зустрічають вас у топовому спорядженні на початкових локаціях, б'ють у спину під час жестів, п'ють естус по 3-4 банки за раз, та без шансів вбивають. Взагалі негативного про гру можна розповісти ще багато, але ну куди вже більше пост писати. Тож підсумуємо, якщо ви не залежні від отримання всіх досягнень, то я би не рекомендував проходити перший Дарк на 100%, але в якості ознайомлення з "батьком" серії чисто сюжетку пробігти - чому би й ні.