Cyberpunk 2077 — гра, яка проростає в тебе хромом і ідеями

Cyberpunk 2077 — це не просто гра. Це вірус, що вшивається в мозок. Це ін'єкція неону під шкіру. Це симфонія дротів, грому та відчаю в місті, де навіть бога можна купити за ЄвроДолари. Тут немає правильних рішень. Є тільки ти. І твоя історія.

"Спали цю грьобану Арасаку до тла."

⠀                ⠀█ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █
⠀                ⠀ERROR 2077: RogueSignal.inject()

⠀                         [ПРОДОВЖИТИ/ІГНОРУВАТИ]
⠀                                          ⠀

Night City — місто, яке не хоче тебе відпускати
Це більше ніж мапа. Це наркотик у вигляді міста. Вулички, де неонові вогні миготять так, наче намагаються прошити тобі сітківку рекламою. Бомжи, філософи, бандити, корпоративи, повії, глюки, легенди — усе живе, усе горить.

І саме тут відчуваєш, що Cyberpunk 2077 — це не про місію. Це про настрій. Це про те, що ти живеш у світі, де все ламається, але все ще є вибір.

"Мені не треба другого шансу. Мені треба граната і код від серверної."

Геймплей — свобода, що клацає затворами і імплантами
Сучасна версія гри — це не той реліз, за який нас розчарував у 2020. Це відточена до блиску RPG, де кожен білд — унікальний, кожен хак — витвір цифрового тероризму, а кожен постріл звучить як «йди до біса, система!».

Ти можеш бути ніндзя з катаною. Техно-терористом із самонаведенням. Стелс-кілером або шаленим клоуном із дробовиком. Гра не забороняє. Вона лише підморгує: «А ти точно не корпорат?»

Сюжет: жуй хром і кричи проти богів
V — це кожен із нас. Той, хто намагається вижити. Той, хто вже наполовину машина, але ще не втратив душу. А Джонні — твій внутрішній диявол, рок-зірка, фантом, куля в голові.

Його не можна прибрати. І ти не хочеш. Бо коли гра закінчується — ти сумуєш за ним.

Phantom Liberty — як DLC має вбивати
Коли вже думаєш, що бачив усе — приходить Phantom Liberty. Більш політична, більш похмура, більш доросла, ніж основна гра. Нові персонажі, шпигунські ігри, ідеальний Ідріс Ельба. Це вже кіберпанк нового рівня — де мораль гнеться, а вибори кусаються.

⠀                     ⠀[DLC.MEMORY_OVERFLOW]
⠀                                  ⠀

"Пам’ятаєш, V? Ми прийшли не вижити. Ми прийшли залишити шрам."

Це гра на роки. Не тому, що довга. А тому, що лишається з тобою
Cyberpunk 2077 — це не про квести, лут чи карти. Це про настрій. Про свободу. Про лють і любов. Це гра, яку можна перепроходити 10 разів — і щоразу буде по-іншому.

Вона не намагається бути ідеальною. Вона просто чесна у своєму хаосі. І в цьому — її магія.

Вердикт: █ ██ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ █ ██ ██ █ █
Це гра, яка встала з колін і почала ламати коліна іншим. Це симфонія неону, цифрової анархії і людяності, яку не вбити навіть хромом.

"Спали Арасаку. Живи вільно. Або помри, як клоун у костюмі з логотипом корпорації." — Джонні Сільверхенд

Натисни [F] аби викурити останню сигарету перед штурмом.